хитрощі — ів, мн. 1) Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. || Вдалий, хитрий прийом чи задум. Пускатися на хитрощі. 2) Властивість за знач. хитрий 1), 2) … Український тлумачний словник
хитрощі — [хи/трошч і] шч іy … Орфоепічний словник української мови
хитрощі — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
диффукгия — хитрощі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
клюка — хитрощі, облуда … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
викрутень — тня, ч. 1) Що небудь нерівне, вигнуте. 2) тільки мн. Хитрощі. 3) Людина, яка вдається до хитрощів … Український тлумачний словник
лукавий — а, е. 1) Здатний на різні хитрощі або жарти. || Власт. людині з такою вдачею. || Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2) Здатний на нещирість, брехню; єхидний. || Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3) … Український тлумачний словник
хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… … Словник синонімів української мови
безхитрісний — а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. || Простий, немудрий … Український тлумачний словник
виверт — у, ч. 1) розм.Вигадливий поворот, незвичайний рух кого , чого небудь. || Дуже крутий вигин (дороги і т. ін.). || перен. Відхилення від чого небудь загальновизнаного, загальноприйнятого. 2) Хитрощі, спритна дія, що має на меті досягнення або… … Український тлумачний словник